«У тобі - великого народу ніжна і замріяна душа»

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.

До дня рідної мови Токарівською СБФ було проведено день інформації «У тобі – великого народу ніжна і замріяна душа». Впродовж дня до уваги користувачів були представлені: книжкова виставка «Наша мова – солов’їна», інформаційно – бібліографічний огляд літератури «Рідна, калинова, щира і чудова – все це наша мова», відео – презентація «Рідна наша мова, в житті для нас – основа», година корисної інформації «Українська державна мова – символ єднання та престижу українського народу»

За честь, за долю, за українську волю

Герої Небесної Сотні назавжди змінили нашу Україну і самих українців, підняли наш національний і патріотичний дух. Саме завдяки Майдану наша держава довела всьому світові гідність, мужність і тверду волю українців до справедливості. Кожен здійснив особистий подвиг – віддав найцінніше – своє життя заради нової України.

Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 - 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті.

 Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Сьогодні вони дивляться на нас з небес і думають - не дайте злу перемогти, адже Україна і нині в сльозах, на її захист у війні з російським агресором стають тисячі й тисячі патріотів своєї держави, борються за її єдність та цілісність. Тому ми не маємо морального права здаватися, не маємо морального права не боротися, адже нам сам Бог велів захищати свою Батьківщину.

 По країні вже з’являються перші вулиці, майдани, школи, названі на честь Героїв Майдану, будуть зведені пам’ятники, відкриються музеї …

На знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини та європейське майбутнє України - Президент України Петро Порошенко 11 лютого 2015 року підписав Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». 20 лютого назавжди увійде в історію України, як день жалоби і пам’яті.

20 лютого для учнів старших класів Токарівської ЗОШ І – ІІІ ступенів та жителів громади в приміщенні Токарівської СБФ було проведено урок пам’яті «За честь, за долю, за українську волю». Учасники заходу затамувавши подих слухали розповіді ведучих,  переглянули відео «Як це було», ознайомилися з виставкою гідності «Революція, охрещена кров’ю».

Крізь пекло Афганської війни

 З кожним роком все далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але ми не вправі викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнутих у солдатські шинелі.

15 лютого 2019 року відзначалася знаменна дата – 30 річниця виведення військ з республіки Афганістан. Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979  до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів.

Вже стало традицією 15 лютого вшановувати всіх учасників бойових дій на території інших держав.

Війна в Афганістані, яка тривала 10 років і принесла смерть у тисячі українськиї родин, має стати уроком для всіх, уроком для прийняття виважених рішень щодо участі у різних військових конфліктах, бо найціннішим є людське життя.

По Токарівській сільській раді проживає 10 чоловіків, яких життя кинуло в далекий гірський  край у вир війни.

15 лютого Токарівською бібліотекою  проведена година відваги «Крізь пекло Афганської війни», на яку були запрошені воїни – інтернаціоналісти, голова Лохвицької районної організації ветеранів Афганістану О. І. Савченко, жителі громади. Присутні уважно слухали ведучих, зі сльозами на очах переглядали відео, слухали виступи в. о. сільського голови Кочерги В. І. та Савченка О. І.