«Чи довго ще, о Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі?"

(Леся Українка)

25 лютого 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки, (Лариси Петрівни Косач-Квітки), видатної української письменниці, перекладачки і культурної діячки, життя якої стало втіленням дієвої любові до України та її народу. Вражає багатожанровість її спадщини: чудова поезія, складні філософсько-психологічні поеми, геніальні драматичні твори.

«…Ні! Я жива, я буду вічно жити!.. Я в серці маю те, що не вмирає!..»…

Крізь роки промовляє до нас Леся Українка, вклавши у вуста Мавки, героїні чудової «Лісової пісні», ці особливо яскраві слова, що стали пророчими для самої поетеси, яка в собі, у своєму серці несла вогонь поезії, вогонь любові. Ця тендітна жінка виявилася мужнішою за багатьох чоловіків, бо інколи мужність потрібна вже для того, щоб просто жити…

Доля розпорядилася так, що нагородила Лесю дивовижними здібностями і водночас змусила виборювати життя в щоденних муках і стражданнях. Під час свята Водохреща в Луцьку цікавість потягнула дівчинку до берега річки Стир, подивитись, як освячуватимуть воду та так захопилася, що не відчула, як промочила ноги в крижаній воді. Наслідок не забарився: спочатку боліла нога, потім рука. Діагноз – туберкульоз кісток. Лесі було 10 років. Щоденна боротьба з болем гартувала Лесину волю. Відраду і фізичне заспокоєння приносила праця. Дівчина захоплювалась світовою історією, літературою, мовами; багато читала, перекладала з російських та зарубіжних поетів і письменників.Та ще в дитинстві поетеса засвоїла правило: щоб не плакати, треба сміятись. Отак і змагалася з важкою недугою все життя. Іноді цілий місяць доводилося лежати в гіпсі, в «липучих кайданах», як казала вона сама.

В лихім гуморі муза

Так само,як і я,

Прив’язана за ногу

Фантазія моя.

Вернусь на грунт «реальний»

До ближніх, власних справ!

Вночі тепер сплю мало.

Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Її талант виявився у багатьох різновидах літературної праці – поезії, драматургії, прозі, літературній критиці, перекладацькій роботі.

Кожним словом, кожним променем думки живе в душі нашого народу людина, що ім`я їй - Леся Українка.

Історія її життя могла б стати основою величезної драми, але стала на службі найсвітлішої поезії, зоря якої яскраво пломеніє на літературному небосхилі вже 150 років.

Твори Л.Українки – окраса світової літератури.

До цієї дати В Токарівській сільській бібліотеці проведено Годину поезії «Обернуся в легенду»

та оформлено книжкову виставку-ювілей -« Твоя зоря цвіте над рідним краєм»,, на якій представлені твори письменниці і літературно-критичні матеріали про життя і творчість поетеси, де користувачі можуть познайомитись з її ліричними віршами, поемами, драматичними творами.

 

Слава Україні! - Героям Слава!

У кожної держави є такі події, які назавжди викарбовуються в історії країни, їхні дати пам`ятають протягом десятиліть, віків. Такі події назавжди змінюють хід історії та світогляд громадян. Таким став для нас, українців Євромайдан. Рівно 7 років тому, 20 лютого 2014 року, силовиками було здійснено масовий розстріл протестувальників з автоматичної зброї і снайперських гвинтівок. Кулі наскрізь прошивали саморобні металеві і дерев’яні щити. За три дні загинуло близько сотні протестувальників. Кожен з них заплатив за свої переконання надто високу ціну - власне життя.

20 лютого вся Україна сумно зітхає, проливаючи гіркі сльози за душі тих, кого забрало небо… Забрало несправедливо і невблаганно… Забрало справжніх патріотів, справжніх героїв своєї держави.

День Героїв Небесної Сотні встановлено відзначати щорічно 20 лютого відповідно до Указу Президента України «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Події 2013–2014 років не залишили байдужим нікого в Україні та потребують осмислення. Але безперечним залишається одне – мужність громадян, які вийшли на Майдан Незалежності в Києві аби відстояти право українського народу на самовизначення. Саме цей Майдан поклав початок національній ідентифікації громадян нашої держави. На жаль, ця історична подія не відбулася без утрат найкращих серед громадян, справжніх патріотів. Народ увінчав їх «Небесною сотнею». Це представники усіх регіонів України, різних за своєю національністю, віком, освітою, сімейним станом… Але всіх їх об’єднує одна велика любов до Батьківщини, більша за життя.Герої Небесної сотні відійшли у вічність. Відійшли , аби з висоти свого подвигу дивитися на нас: якими ми були, які ми є, чи не марною була така висока ціна, заплачена за день наш сьогоднішній.

Нове століття народило нових героїв. Сімнадцятилітні юнаки та юнки вийшли на Майдан, аби показати всьому світові, що є така Україна, яка ніколи не дозволить ворогові, манкуртам, нечестивцям панувати над українським народом. І слава тим героям, які створили майдани і площі всенародної непокори бандитам, вічна слава Героям Майдану. Саме за них ми маємо молитися, заповідати пам′ять про кожного з них нашим внукам і правнукам.

Поклін вам низький, любі, до землі

За те, що нам дали можливість жити,

За те, що не здалися у вогні

Навчили Україну нас любити.

До цієї річниці в Токарівській сільській бібліотеці разом з будинком культури, проведено захід : Годину пам’яті « Ваш світлий подвиг незабутній», присвячений пам’яті загиблих Героїв Небесної Сотні ,на якому згадали події, які відбувались на Майдані, переглянули відеоролики, запалили свічку пам'яті та вшанували хвилиною мовчання Героїв Майдану, що впали мертвими за світле Майбутнє України.

Також в читальному залі бібліотеки оформлено тематичну виставку - хронограф "Слава Небесній сотні",на якій представлені документи, матеріали про події на Майдані та твори сучасних українських письменників: Євгена Положія «Іловайськ», «5 секунд днів», «Добровольчі батальйони», Бориса Гуменюка «Блокпост, О.Каліновська, «Неоголошена війна. Невідомі факти і хроніки АТО», Сергацкова Е.,«Війна на три букви." огляд яких було проведено в кінці заходу.

День 15 лютого нічим у календарі не позначений. Але він особливий . Цей день став уже протягом багатьох десятиліть традиційним днем пам’яті про тих, хто загинув в далекому Афганістані та на території інших держав.

Минуло 32 роки з часу офіційного закінчення афганської війни, на якій наші воїни проявили мужність та хоробрість, стійкість та високий професіоналізм, надійність і благородство, відвагу і героїзм. Ми низько схиляємо голови перед відвагою всіх, хто пролив свою кров заради забезпечення миру, з честю виконав свій військовий обов’язок, не шкодуючи власного життя та здоров’я.

В цей день ми вшановуємо воїнів-афганців та згадуємо полеглих в тій війні! Разом із нами працюють люди, які пройшли пекло афганської війни та повернулися живими. Ми безкінечно вдячні вам, воїнам, які самовіддано виконували свій інтернаціональний обов`язок на чужині.

Зібралися в колі тісному

Згадати життя ураган 2

Всі ті, хто вернулись додому

Всі ті, в кого доля – Афган…

З нагоди вшанування пам’яті загиблих та надання щирої поваги живим ветеранам-афганцям, землякам, з нагоди 32-ї річниці виведення військ з Афганістану в Токарівській сільській бібліотеці проведено захід : Година – вшанування «Сивина далекого Афгану» та підготовлено виставку – факт «Про тих в кого доля Афган»

Бажаємо Вам, шановні воїни-інтернаціоналісти, ветерани-афганці, вашим родинам міцного здоров’я, родинного тепла, добробуту і мирного неба!