Весна того року була чудова. І після неї весни були одна краща за іншу. Але…. Щось щемливе торкає серце в спогадах про весну тридцятирічної давнини. Тридцять років – для вічності час дуже короткий, мить. Але ця мить і поділила історію на до й після. І не перекреслити, не оминути, не забути, не перебути…

Колись така квітуча, чорнобильська земля славилася чудовими краєвидами, щедрим врожаєм, зеленими лісами. Але 26 квітня 1986 року все змінилось. Саме тоді стався вибух на Чорнобильській АЕС. Вiдтодi ця земля стала називатися "зоною непридатною для життя".

Спливає рік за роком, але для України Чорнобиль залишається незагоєною раною. Ось уже 31рік дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й...

26 квітня 2016 року з метою вшанування 31-ї річниці Чорнобильської катастрофи,в бібліотеці разом з учнями Токарівської ЗОШ 1-3 ст. та Токарівською сільською радою, було проведено годину спілкування «Чорнобильський вітер у душах мете». На захід було запрошено ліквідаторів Чорнобильської катастрофи. Ведучі заходу розповіли про тих, хто ризикуючи здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.  З найкращими побажаннями та словами вдячності, звернувся до ліквідаторів сільський голова Ю.М. Краснолуцький. Присутні продивилися мультимедійну презентацію, з якої і дізналися про причини, масштаби трагедії, її наслідки для народу України.Також було організовано виставку-присвяту"Чорнобиль… Біль і пам’ять вічні»

І скільки б не минуло років, все одно слово Чорнобиль полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.