“Хвала тому, хто людям у приполі

Несе слова, подібні хлібу й солі,

І співи, гідні слави сіяча!”

                              М.Рильський

 Михайло Панасович Стельмах! Самобутній, цікавий талант! Видатний художник слова! Один із найяскравіших знавців багатств української мови. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Своїми поезіями, оповіданнями, повістями і романами він підніс рідне слово до високих вершин в українському письменстві.

24 травня виповнюється 100 років від дня народження українського письменника, драматурга, фольклориста  М. Стельмаха. Михайло Панасович – автор поетичних та прозових (починаючи з 1940-х років) творів, а також книжок для дітей. Член Спілки письменників України. Одним із перших у післявоєнній художній літературі порушив проблеми Голоду 1932-33 років та боротьби ОУН-УПА проти СРСР.

25 травня У Токарівській сільській бібліотеці пройшов захід, присвячений 105-річчю від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха-  «Він народився і  жив для добра і любові»

До цієї дати було оформлено виставку-перегляд «Світ правди і краси». Користувачі мали змогу ознайомитися з художніми творами, а саме: повним семитомним зібранням творів письменника, романами «Правда і кривда», «Велика рідня», «Хліб і сіль», «Кров людська – не водиця», «Дума про тебе», повістю «Гуси-лебеді летять» та ін., завдяки яким письменника відносять до ключових літературних постатей ХХ ст., а також з літературою, що присвячена творчості письменника;

Читаючи книги Михайла Стельмаха, ще раз переконуєшся у справедливості слів про те, що світ наш був створений стільки разів, скільки з’являлось оригінальних митців. Такий новий, досі не знаний світ прекрасного відкриває нам Михайло Стельмах у своїх творах.

Бібліотекар Любов Краснолуцька  розповіла студентам про життя і творчість М. Стельмаха, познайомила слухачів з ранньою творчістю письменника, розповіла про його любов до чарівної природи, до хліборобської праці. Всім було цікаво почути, як Михайло Стельмах закінчив початкову школу, вступив до школи колгоспної молоді, як очолював в дяківському колгоспі молодіжну бригаду, потім вступив до Вінницького педагогічного технікума і закінчив інститут. Михайло Панасович, бідняцький син, першим в Дяківцях отримав вищу освіту. У роки вчителювання й почалась літературна діяльність. В своїх віршах він згадує про початок свого творчого шляху.

Бібліотекар читала прості, безпосередні рядки, в яких зачарованість поета красою матері землі, красою рідного народу, красою його мови, усної творчості,а також познайомила молодь з видатними творами письменника: «Велика рідня», «Гуси – лебеді летять…», «Хліб і сіль», «Чотири броди», «Кров людська – не водиця», «Правда і кривда» та зі збірками віршів для дітей.